Завершилась літня школа “Лідери освітніх інновацій у НУШ та дошкіллі”

В рамках Школи учасники мали можливість духовно зростати, користати із щоденної Літургії, сповіді, духовної розмови, пізнавальної поїздки до Унева, святині, якою опікуються монахи Студійського уставу (Свято-Успенська Унівська Лавра). Окрім духовного аспекту, вчителі проходили курс 30-годинного сертифікатного навчання (згідно можливості Центру та наявності КВЕДу 85.59), на якому тренерами були Володимир Чупрін, Оксана Ганик, Катерина Гук, Олена Кулигіна, Наталя Древняк-Сарабун, Ірина Матійків та Євген Фєдєчкін.

Окрім навчальної складової, була зустріч із владикою Володимиром, єпископом-помічником Львівської Архиєпархії УГКЦ та із священником Тарасом Карвацьким, який поділився методикою праці із дітьми та дорослими – відеокатехизи.

Володимир Чупрін увів в базову емоційну грамотність, дав зрозуміти, навіщо нам емоції та що з ними робити.

Владика Володимир стимулював духовно пережити підвищення кваліфікації, вміти в тиші почути Бога, почути відповіді на питання, які ми Йому ставимо.

У діалозі з освітянами архиєрей обговорив основні сучасні виклики освіти, а також поділився своїми думками щодо того, яке місце займає духовність в освітньому процесі. Пропонуємо вашій увазі основні думки владики Володимира.

 

Основною рисою мудрості є простота. Це найперший критерій. Мудрість – це велике прагнення мати відкрите вухо і серце. Я вам щиро бажаю, щоб ви ніколи не мали алергії на мудрість.

Важливо, щоб вчитель мав сильний “хребет” у питаннях моралі .В наш час у різних моральних питаннях вчитель може мати хребет. Я розумію, що є протоколи, скрипти, програми, але тут також роль відіграє постать вчителя, як він подає і розкриває певні питання.

Пригадую свою вчительку української мови та літератури, у 90-их роках, вона віталася з нами «Слава Ісусу Христу». Вона не була вчителем християнської етики. Вона теж з радянського союзу, але прийняла таке рішення, домовилася з нами і ми погодилися. Яка є проблема?
Навіть у наших містечках, селах ми всі ходимо до храму. В церкві помолилися, привіталися християнським привітом. З понеділка прийшли до школи і вітаємося «добрий день».
Ті самі люди зустрічаються, що в неділю в церкві. Що з нами сталося за одну ніч?
В школі нема протоколу як потрібно вітатися. Це залежить від нас. Хоча вчора ми всі були разом в церкві.

Ми незавжди є автентичними перед собою і послідовними.

Важливо бороти «синдром радянщини» і бути вільними людьми у своєму виборі та висловлюванні. На таких виборах формується наш хребет.
Звичайно, що нема нічого поганого в тому, щоб сказати «добрий день». Але тут також йдеться про певну послідовність у тому, що ми робимо.

Перед сном візьміть собі 15 хвилин для тиші.
Чому важливо перебувати у тишині? Бо тиша – це важлива форма активності. Ми можемо мати до Бога багато питань та претензій. Даймо йому шанс дати відповідь. Ми приходимо, даємо йому пакет прохань і претензій. Але як Бог має відповісти? Мусимо дати йому для цього простір і час. Зможемо почути багато добрих і правильних відповідей.

Душа є нашим фундаментом. Від нашої душі дуже багато чого залежить. Так, як корінь тримає дерево, фундамент будинок, але їх невидно. Так душа тримає нас, хоч ми її не бачимо.

Люди роками виганяли Бога зі шкіл. У час трагедій і біди у людей дуже багато питань до Бога. Але самі люди роками Бога виганяли, найперше виганяли Його зі шкіл. Аргументуючи тим, що є різні люди, з різними поглядами і молитва чи Святе Письмо може їх образити. Тому формувалася нейтральність, навіть тепер стать є нейтральною і людині пропонують вибір. Це також була своєрідна еволюція відходу від моральних цінностей.

Дітям треба пояснювати, а не сварити
Завжди легше вдарити, насварити чим пояснювати. Тільки пояснення дає ефект, а крик чи фізична сила провокує те, що дитина замикається у собі, ізолюється від батьків чи вчителів.

Майте відвагу ділитися тим, щоб ви тут почуєте.
Маю велику надію, що ви, коли повернетеся зі школи у свої колективи і середовища, будете собі проговорювати зі своїми колегами важливі речі. Кожен відчитає по-своєму почуте, але найважливіше, що ми тут є разом. І це також є частинкою нової української людини, яка є вільною, не є рабом.

Бог також нас вчить і виховує. Він має свою педагогіку. Якщо ніколи не відчуємо болю, то звідки будемо знати, що Ісус є лікарем для нас.

Важливо не мати стресу давання доброго прикладу. Вчитель себе виснажує, коли живе лише думкою про те, щоб не помилитися і все знати. Діти цінують нашу щирість, якщо ми щось не знаємо то варто в цьому щиро зізнатися і перепросити, якщо щось зробили не так. У стресі людина вигорає, вона не може ні світити, ні гріти. А нашу щирісь люди шанують.

Вільність – це не хаос. Багато зараз різного говорять про Нову українську школу. Проте важливо розуміти, що вільність – це не хаос. Дитина чи молода людина до когось тягнеться. Генетика є вроджена і набута. Суспільство людину кимось формує, впливає ментальність. Бажаю вам бути добрими і справжніми новими українськими педагогами.

Бог нас до чогось готує, нам важливо залишатися відкритими.

Бог не втомлює, Він формує і загартовує, до чогось нас готує, хоч ми не знаємо до чого саме остаточно. Нам залишається бути відкритими.

Записала Христина Потерейко

Оксана Ганик доступно роз`яснила “Формувальне оцінювання” та спровокувала цікаву дискусію між учасниками.

Катерина Гук поділилася новими навиками щодо інклюзії, дитячої поведінки та запропонувала руханки, які цікаві усім, незалежно від віку.

Олена Кулигіна вчила учасників як створити хороший і потрібний “Бренд вчителя”, а також розглядали комунікацію вчителя в публічному просторі з різними аудиторіями: колегами, батьками та учнями.

Далі, Ірина Матійків навчила учасників, як розсл6абитися фізично, емоційно, морально, особливо під час освітнього процесу.

Завершився день відеокатехизою з о. Тарас Карвацький, цікавий фільм з активним діленням думками та обговоренням героїв та сюжету.

Учасники Літньої Унівської Школи 2022 “Лідери освітніх інновацій у НУШ та дошкіллі” відвідали Унівську Лавру, місце, де зародилася наша Літня Унівська Школа.

Дорогою слухали цікаві історичні факти, які розповідав Зенон Боровець.

В самому Уневі була захоплююча екскурсія, яку провела Галина Юшкевич.

На завершення, відвідали могилу сестри Георгії Припутницької, засновниці нашого Центру.

У п`ятницю вчилися командотворенню з Євгеном Фєдєчкіним. Виявилося, що це дуже корисно і актуально як у колективі навчального закладу, так і для учнівського класу.

Наталя Древняк-Сарабун ділилася своїм багаторічним досвідом проведення інтерактивних уроків. Цікаво, корисно і дієво.

Ввечері до нас завітав о. Петро Майба, який поділився досвідом організації цікавого дозвілля, як для учнів, так і для дорослих.