Ми зібралися на розмову про Різдво як живі стосунки — з Богом, з ближнім, із собою, з країною.
У вітальному слові Владика Володимир Груца говорив про Різдво як таїнство близькості — про Бога, який не нав’язується, а приходить тихо, через любов і свободу вибору людини.
Мирослав Маринович наголосив: Різдво — це про відповідальність за стосунки. Про здатність залишатися людьми навіть тоді, коли історія випробовує нас на міцність.
Наталія Піпа, народна депутатка України, говорила про Різдво як простір відповідальності й людяності у державних рішеннях — про важливість зберігати гідність, цінності та довіру навіть у складні для країни часи.
А підсумував вітальні слова Олег Вольський, голова Жовківської громади, який наголосив на силі спільноти та партнерства, які сьогодні є фундаментом стійкості громад. Його слово — про відповідальність місцевої влади, підтримку освітян і збереження людських стосунків .
Першим лектором зустрічі був Отець Олег Здреник.
Він говорив про Різдво, яке змінює: про маленькі кроки, з яких починається відновлення стосунків, про силу простих рішень і щоденної вірності.
Юрій Напора, молодий виконавець і волонтер, наповнив залу голосом, у якому — щирість, світло і велике серце. Його спів став нагадуванням: Різдво звучить там, де є любов.
Першу лекцію зустрічі підсумувала Ірина Сислюк,представниця Департаменту освіти і науки ЛОВА узагальнивши ключові думки й сенси, що прозвучали у виступах гостей, і окресливши Різдво як живий процес стосунків, відповідальності та спільної дії.
Ірина Драгущак, офіцер ЗСУ, ветеранка, говорила про Різдво в час війни — про світло, яке не згасає навіть у країні смертної тіні, і про віру, яка тримає тоді, коли важко.
Парасковія Дворянин, депутатка поділилася баченням Різдва як точки єднання громади — коли цінності стають не гаслами, а щоденною практикою служіння.
Після обіду розмова продовжилася мовою культури й традиції.
Руслана Хомік, засновниця етно-студії «Спадщина», презентувала вишиванки як мову символів, памʼяті й любові — те, що зʼєднує покоління.
Леонід Мартинчик,етнограф, історик відкрив глибину українського мистецтва як простору памʼяті, ідентичності й внутрішньої свободи — мистецтва, яке теж є формою стосунку з минулим і майбутнім.
Отець Юрій Карвацький підсумував зустріч словом про спільноту, яка народжується там, де є довіра, спільна молитва і коляда.Також подякував усім меценатам, які долучилися до організації цієї зустрічі.(про них розкажемо в окремому дописі)
Завершальним акордом стала спільна коляда з народним вокальний ансамблем «Горлиця» м.Новояворівськ та Ольгою Нестерко, фіналісткою Дитячого Євробачення с.Потелич.
Музичний простір події творили:
вокальна студія Оксани МАСЛЯК “Sunny Records” м.Жовква
ансамбль «Арфові перлини» м.Львів
Мить за миттю зберегла Олена ШЕГДА.
а тримала простір зустрічі — освітня експертка Леся Кабан.
Неймовірні різдвяні пампушки приготувала пані Оксана КОСТЮК м.Жовква.
Це було Різдво, яке не закінчується датою.
Це було Різдво, яке триває у стосунках.
Подію “Різдво як стосунки” уже вчетверте, організовується у партнерстві з Відділ освіти Жовківської міської ради. Дякуємо колегам за співдію та підтримку!
Многая і благая літа!
