Є події, після яких не хочеться одразу говорити.
Хочеться трохи помовчати… і берегти тепло в серці.
Коляда в Митрополита — саме з таких.
Це момент, коли освітяни Львова та Львівщини збираються разом, щоби стати ближчими до Бога, одне до одного і до того покликання, яке щодня несуть у школи й садочки.
Тут моляться. Тут колядують. Тут відновлюють сили. Тут народжується спільнота.
Святкування розпочалося з Архиєрейської Божественної Літургії в Архикатедральному соборі святого Юра, яку очолив митрополит Львівський Ігор. Разом із ним молилися священники, які щодня поруч з освітянами у своїх громадах — у школах, дитсадках, у звичайних людських радощах і тривогах.
Їх по-справжньому можна назвати освітніми капеланами — тими, хто тримає за руку, коли важко, і нагадує, навіщо ми тут.
Особливим даром для всіх став спів дитячого хору «Квітоліс» з парафії свв. апп. Петра і Павла (УГКЦ, Зимна Вода).
Дитячі голоси звучали так чисто і щиро, що, здавалось, небо слухає разом із нами. Дякуємо диригентці Вікторії Спільник за цю різдвяну тишу в серці.
Митрополит Ігор, зважаючи на добру славу та рекомендації духовенства, відзначив освітян подяками за втілення християнських цінностей в освіті.
Це було «дякую» тим, хто щодня сіє світло — часто без оплесків і без визнання.
З глибокою вдячністю згадуємо парафіяльних священників, які не стоять осторонь освітнього процесу, а живуть ним разом зі своєю громадою, помічають працю педагогів і підтримують їх на цьому непростому шляху.
Окремою радістю став виступ заслуженого артиста України Ігоря Богдана. Його голос — молитва. Кожна колядка — свідчення віри, яка торкалося кожного.
Друга частина свята була наповнена усмішками, авторськими колядками, вертепуванням і щирим спілкуванням за святковим столом зі смаколиками від «Смаколика».
А провід Олега Пригоди зробив цю зустріч ще більш родинною.
Нехай це світло різдвяної коляди залишиться з нами надовго.
Нехай воно гріє у класах, у коридорах шкіл, у дитячих серцях і в наших щоденних рішеннях.
Усій спільноті Освітнього центру Дзеровича — миру, радості й сили.
Ділимося цим теплом у фото нижче
Бо такі моменти варто пам’ятати.
І передавати далі.
